четвер, 22 грудня 2016 р.
середу, 21 грудня 2016 р.
вівторок, 20 грудня 2016 р.
неділю, 18 грудня 2016 р.
вівторок, 13 грудня 2016 р.
неділю, 11 грудня 2016 р.
пʼятницю, 9 грудня 2016 р.
середу, 7 грудня 2016 р.
вівторок, 6 грудня 2016 р.
неділю, 4 грудня 2016 р.
неділю, 27 листопада 2016 р.
середу, 23 листопада 2016 р.
понеділок, 21 листопада 2016 р.
неділю, 20 листопада 2016 р.
пʼятницю, 18 листопада 2016 р.
четвер, 17 листопада 2016 р.
середу, 16 листопада 2016 р.
неділю, 13 листопада 2016 р.
четвер, 10 листопада 2016 р.
середу, 9 листопада 2016 р.
понеділок, 7 листопада 2016 р.
неділю, 6 листопада 2016 р.
Педагогічна майстерня: Безпека життєдіяльності
Педагогічна майстерня: Безпека життєдіяльності: ЗМІНИ до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах.
Педагогічна майстерня: Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження...
Педагогічна майстерня:
Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження...: Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “ Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України ” ...
Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження...: Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “ Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України ” ...
пʼятницю, 4 листопада 2016 р.
суботу, 29 жовтня 2016 р.
Педагогічна майстерня: Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження...
Педагогічна майстерня:
Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження...: Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “ Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України ” ...
Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження...: Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “ Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України ” ...
четвер, 27 жовтня 2016 р.
понеділок, 24 жовтня 2016 р.
суботу, 22 жовтня 2016 р.
четвер, 20 жовтня 2016 р.
середу, 19 жовтня 2016 р.
понеділок, 17 жовтня 2016 р.
неділю, 16 жовтня 2016 р.
Інтернет-конференція з проблеми "Інноваційна діяльність педагога в сучасному освітньому просторі": ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИХОВНІЙ ДІ...
Інтернет-конференція з проблеми "Інноваційна діяльність педагога в сучасному освітньому просторі": ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИХОВНІЙ ДІ...: Раїса Тищук , педагог-організатор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області ...
середу, 5 жовтня 2016 р.
неділю, 25 вересня 2016 р.
вівторок, 20 вересня 2016 р.
понеділок, 19 вересня 2016 р.
понеділок, 12 вересня 2016 р.
вівторок, 6 вересня 2016 р.
Окремі завдання і напрями національно-патріотичного виховання на 2016/2017 навчальний рік
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.http://www.pedrada.com.ua/article/185-okrem-zavdannya-napryami-natsonalno-patrotichnogo-vihovannya-na-20162017-navchalniy-rk?utm_m
педагогічний супровід Доплати та надбавки Робочий час Атестація педагогів Перевірки Інвентаризація Внутрішній контроль у ДНЗ Благодійні внески Додаткові освітні послуги Договірні відносини Організація харчування Методичний банк Вебінари Усі 73 теми Головна сторінка » Новини » Річний план роботи навчального закладу » Як організовувати виховну роботу у 2016/2017 навчальному році Як організовувати виховну роботу у 2016/2017 навчальному році
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.http://www.pedrada.com.ua/news/3849-qqn-16-m7-26-07-2016-yak-organzovuvati-vihovnu-robotu-u-20162017-navchalnomu-rots?utm_medium
Психолого-педагогічний супровід Доплати та надбавки Робочий час Атестація педагогів Перевірки Інвентаризація Внутрішній контроль у ДНЗ Благодійні внески Додаткові освітні послуги Договірні відносини Організація харчування Методичний банк Вебінари Усі 73 теми Головна сторінка » Рубрикатор » Психолого-педагогічний супровід освітнього процесу Психолого-педагогічний супровід освітнього процесу
Джерело: http://www.pedrada.com.ua/rubric/21
Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.http://www.pedrada.com.ua/rubric/21
понеділок, 5 вересня 2016 р.
ШКОЛА І СТРЕС: КОЛИ ДИТИНА НЕ ВЧИТЬСЯ, А МУЧИТЬСЯhttp://www.uamodna.com/articles/shkola-i-stres-koly-dytyna-ne-vchytjsya-a-muchytjsya
ЗАПАМ’ЯТАТИ НАЗАВЖДИ: 25 ЕПІЧНИХ БИТВ ЗА УКРАЇНУhttp://www.uamodna.com/articles/zapam-yataty-nazavzhdy-25-epichnyh-bytv-za-ukrayinu/
неділю, 4 вересня 2016 р.
пʼятницю, 26 серпня 2016 р.
On-line: 26.08.2016 Науково-практична онлайн конференція
On-line: 26.08.2016 Науково-практична онлайн конференція
четвер, 25 серпня 2016 р.
вівторок, 23 серпня 2016 р.
понеділок, 22 серпня 2016 р.
неділю, 21 серпня 2016 р.
БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – ВІЧНА БОРОТЬБА...http://www.uamodna.com/articles/borotjba-za-nezalezhnistj-imdash-vichna-borotjba/
пʼятницю, 19 серпня 2016 р.
четвер, 18 серпня 2016 р.
середу, 17 серпня 2016 р.
вівторок, 16 серпня 2016 р.
понеділок, 15 серпня 2016 р.
неділю, 14 серпня 2016 р.
Розробка першого уроку 2016-2017 навчального року для учнів 6-7 класівhttp://urok-ua.com/rozrobka-pershoho-uroku-2016-2017-navchalnoho-roku-6-7-klas/
суботу, 13 серпня 2016 р.
“Розвантаження та оновлення програм початкової школи”http://urok-ua.com/prezentatsiya-rozvantazhennya-ta-onovlennya-prohram-pochatkovoji-shkoly/
“Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності http://urok-ua.com/tema-pershoho-uroku-20162017-navchalnoho-roku/
пʼятницю, 12 серпня 2016 р.
Инновации - сплетение опыта и новых технологий во внеурочной деятельностиhttp://www.uchportal.ru/publ/22-1-0-7007
середу, 10 серпня 2016 р.
вівторок, 9 серпня 2016 р.
неділю, 31 липня 2016 р.
четвер, 28 липня 2016 р.
вівторок, 26 липня 2016 р.
понеділок, 25 липня 2016 р.
неділю, 24 липня 2016 р.
середу, 20 липня 2016 р.
суботу, 16 липня 2016 р.
вівторок, 5 липня 2016 р.
неділю, 3 липня 2016 р.
пʼятницю, 1 липня 2016 р.
середу, 29 червня 2016 р.
суботу, 18 червня 2016 р.
суботу, 11 червня 2016 р.
пʼятницю, 10 червня 2016 р.
середу, 1 червня 2016 р.
неділю, 22 травня 2016 р.
пʼятницю, 20 травня 2016 р.
неділю, 15 травня 2016 р.
неділю, 8 травня 2016 р.
четвер, 5 травня 2016 р.
середу, 4 травня 2016 р.
вівторок, 3 травня 2016 р.
http://vilncdut.ucoz.ru/news/samoosvitnja_dijalnist/2016-03-07-261СТВОРЕННЯ ШКОЛИ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ ШКОЛИ ТА ПНЗ
понеділок, 2 травня 2016 р.
середу, 27 квітня 2016 р.
суботу, 16 квітня 2016 р.
Центр дитячої та юнацької творчості імені В.Гнаровської м. Вільнянська
Вільнянського району Запорізької області
Перспективний досвід керівника
Народного
художнього колективу театр-студії «БЕМС»
Центру дитячої та юнацької творчості імені В.Гнаровської м. Вільнянська
Укладач:
Керівник-методист
Демиденко С.В.
2014
ЗМІСТ
' //
I
Вступ.
II
Теоретичне підґрунтя
досвіду:
1.
Національна ідея та національний ідеал.
2. Формування громадянина України через національну систему виховання.
3.
Національна свідомість як поклик часу.
4.
Роль позашкільних навчальних закладів в вихованні національно-свідомих
громадян.
5.
Виховання творчої особистості на засадах народної педагогіки.
6.
Методи і форми національного виховання.
III
Основна частина.
1.Театр
- дієвий засіб впливу на свідомість людини.
2.3
досвіду роботи керівника Народного художнього колективу театр- студії «БЕМС»:
формування національної свідомості засобами театрального мистецтва.
3.
Висновки
4.
Список використаної літератури.
-2-
Мета
роботи:
Узагальнити
зібраний теоретичний матеріал щодо теми ) практичний досвід з виховання
національно-свідомих громадян засобами театрального мистецтва, метою якого є
становлення громадянина-патріота України, готового розбудувати її як суверенну
демократичну державу.
Актуальність
роботи:
Полягає
у тому, що я узагальнюю та поєдную педагогічні підходи школи та театральної
студії у позашкільному закладі до процесу виховання національно-свідомих
громадян шляхом використання методів та прийомів з різних технологій
,колективного та особистісне орієнтованого навчання в системі
художньо-естетичного виховання. Вирішити завдання по поєднанню шкільних та
позашкільних прийомів виховання допомагають інтерактивні та інноваційні технології,
які я використовую на заняттях та виховних заходах з театрального мистецтва,
сценічної мови.
Новизна
роботи:
Світовий
досвід розвитку педагогічної теорії і практики переконливо свідчить про те, що
в кожного народу історично склалася власна національна система виховання
освіти. В епоху державного і духовного відродження України пріоритетна роль
належить розвитку національного виховання , яка має забезпечити вихід нашої
держави на світовий рівень. Система національного виховання поєднує багатство етнопедаґогіки,
етнопсихології, національної філософії, моралі.
Позашкільне
виховання як ланка громадського загартування особистості охоплює різноманітні
позашкільні заклади, колективи, гуртки, які в свою чергу мають величезний
досвід з національного виховання. Однією з ланок позашкільного виховання є
навчання та виховання дитини в театральній студії.
-3-
Новизна моєї роботи полягає в вирішенні та
викладанні вищеназваних проблем щодо національного виховання молоді саме в
театральній студії засобами театрального мистецтва.
Аналіз свідомого досвіду засвідчує, що
важливим фактором економічного та соціального поступу держави, консолідації
нації, становлення патріотизму її громадян є національна ідея. Національна ідея
- це уявлення громадян про їх оптимальну національно-консолідуючу поведінку на
власну користь і благо нації.
Мобілізуюча
національна ідея розгортає в соціальному просторі ще один вектор -
відповідність національному ідеалу.
Національний
ідеал - взірець досконалості, ідеальний образ «справжнього українця» з певним
способом мислення, сукупністю якостей. Що спроможний використати їх як засіб
для поліпшення свого життя і життя інших. Національний проект, відповідно, є
образом суспільства, яке складається з такого типу людей і існує для них.
Завданням
кожного суспільства є виховання громадян згідно з національними ідеалами, тому
виховний ідеал відповідає національному ідеалу. « Виховний ідеал відповідає
інтересам і психології народу», - стверджував Г. Ващенко.
Виховний
ідеал історично та соціально детермінований. У різні часи люди по-різному
розуміли мету життя. В український педагогіці прагнули виховувати підростаюче
покоління на ідеалі козака - виразника інтересів народу, захисника своїх
земель, що прагне до свободи; селянина-хлібороба.
На
мою думку, образ козака сьогодні відповідає і національному проекту, і
українській національній ідеї, як ідеал справжнього українця -
громадянина-патріота, демократа, гуманіста.
Виховання
у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності,
активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного
масштабу.
-4-
У
Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну
освіту», Національній доктрині розвитку освіти визначаються якості особистості
, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і
загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина України як
світоглядного чинника.
Можна
констатувати, що в Україні за роки незалежності створено передумови для оновлення
змісту й технологій національно-патріотичного виховання, формування
гуманістичних цінностей та громадянської позиції підростаючого покоління. У
центрі національно-патріотичного виховного процесу постала особистість дитини
як найвища цінність.
В
основу системи виховання покладено національну
ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.
Завдяки
змістовим характеристикам предметів соціально-гуманітарного циклу, насамперед
громадянської освіти, зросла патріотична компетентність учнівської молоді.
Форми
та методи виховання спираються на народні традиції, кращі надбання національної
та світової педагогіки і психології.
Значно
зріс інтерес держави до виховання патріотів України, сформовано соціальне
замовлення на розробку ефективних технологій громадянського виховання
підростаючого покоління.
Поряд
з ознаками позитивних змін у громадянському вихованні особистості загострилися
й певні протиріччя, виникли нові істотні проблеми. Головна з них полягає в
тому, що нинішнє підростаюче покоіння вливається в життя суспільства з невизначеними цінностями.
За
таких умов термін «патріот» нерідко вживається з іронією. Це породжує у молодих
громадян непевність у завтрашньому дні, психологічний дискомфорт й особистої
неповноцінності, зневіру в цивілізоване життя в Україні, бажання назавжди
покинути Батьківщину.
-5-
Аналіз
студійної практики показує, що значна частина педагогів переконана: поняття
«Батьківщина», «патріотизм» повинні домінувати у свідомості вихованців та у
виховному процесі студії.
Провідною
ідеєю у театральному вихованні студійців
ставлю - виховання дитини з високими моральними
якостями.
З
цією метою мною розроблені шляхи виховання національної-свідомості студійців.
Насамперед, це тісний зв'язок патріотичного, національного, художньо-естетичного
і родинного виховання. Всю виховну роботу спрямовую на виховання у студійців:
-
любові до рідного краю, до України;
-
сприяння розвитку пізнавальної активності
учнів;
-
уміння відстоювати думку, твердо оцінювати
події;
-
почуття власної гідності;
-
гуманного відношення до людей.
Усе це є вихованням активної життєвої
позиції, свідомого ставлення до громадського обов'язку, коли єдність слова і
діла стає повсякденною нормою поведінки. Вважаю, що доречним буде зараз
розглянути особливості національної системи виховання.
Національна
система виховання поєднує багатство етнопедагогіки і етнопсихології,
національної філософії, світогляду, моралі, психолого- педагогічної науки з
досягненнями інших наук про людину (дитину) і визначає зміст, принципи, засоби
і форми впливу на дітей у всіх своїх ланках. Нині діючими основними інститутами
виховання є: родина, дошкільні заклади (ясла- садки, дитсадки, дитбудинки),
загальноосвітня школа, позашкільні установи; громадські дитячі організації,
ПТУ, технікуми, вузи. В історії розвитку педагогіки в Україні діяли такі
навчально-виховні заклади, як школи (січові, козацькі, братські, дяківські,
церковні і монастирські, земські, школи народних мистецтв та ін.), колегіуми,
гімназії, ліцеї, пансіони, інститути тощо.
-6-
Серед
них були заклади приватного характеру. Тоді, коли нині діючі інститути, серед
яких будуть і відроджені типи навчально-виховних закладів нашого історичного
минулого, запрацюють на повну силу, у відповідності з вимогами нового
педагогічного мислення, національна система виховання громадянина суверенної
України стане надійним гарантом формування вільної особистості, яка поважає
свій народ, його мову, історію, культуру, шанує всі народи світу.
Родинне
виховання - перша природна і постійно діюча
ланка національного виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання
не можна домогтися значних змін у подальшому громадському вихованні
підростаючих поколінь. В сім'ї закладається духовний стрижень особистості,
основи її моралі, самобутність національного світовідчуття і світорозуміння.
Батьки
як головні вихователі відповідальні перед власною совістю, народом, державою за
долю дітей, їх моральну зрілість,': вихованість. Національно свідомі
батьки святим обов'язком вважають виховання дітей, всіма силами сприяють
оволодінню ними скарбами культури як рідного, так і інших народів.
Основними
завданнями родинного виховання є:
-
формування моральних цінностей з позицій
добра, справедливості, гідності, правди, честі, людяності;
-
створення сприятливої трудової атмосфери в
сім'ї, праця дітей з ранніх літ на благо сім'ї, рідних і близьких і по
самообслуговуванню;
-
залучення дітей до чарівного світу знань через
народні казки, пісні, прислів'я, приказки, думи, лічилки тощо;
-
піклування про нормальний розвиток відчуттів і
сприймань дитини;
- турбота про те, щоб кожна дитина
всебічно розвивалася, володіла рідною мовою, елементарними знаннями про
навколишнє середовище (рідний край, природу тощо);
-7-
-
залучення дітей до активної участі в народних
традиціях, звичаях, обрядах, виховання в них національної свідомості і
самосвідомості, характеру та ін.
Дошкільне
громадське виховання є основою подальшого
суспільного виховання. Тут вихованці продовжують розвивати здібності, інтереси,
зміцнюють здоров'я, через гру здобувають уміння і навички праці, художньо-
образного і технічного мислення. Закріплюють моральні норми взаємостосунків у
колективі, почуття дружби, товаришування. В дитячому закладі малята
прилучаються до народного образотворчого мистецтва, розвивають мистецькі
здібності, співають пісні, вчаться грати на національних інструментах,
розвивають почуття ритму, правильні естетичні смаки.
Середній
загальноосвітній заклад (школа, гімназія тощо)
мають прагнути, щоб формування підростаючих поколінь здійснювалось у
відповідності з потребами гуманізації, демократизації суспільного життя,
інтересами суверенної України, світової співдружності народів.
Українській
системі виховання притаманна єдність родинного і шкільного впливу на
особистість. Реалізація родинно- шкільного виховання означає, що народні
родинні виховні цінності є пріоритетними у багатогранному виховному процесі
шкіл будь-яких типів.
Реалізуючи
зміст і завдання національного виховання, школа турбується про створення
інтелектуально-виховного фонду, "духу школи" (В.О.Сухомлинський).
Учні, зокрема старшокласники, з народних засад глибоко і всебічно осмислюють
єдність національної ідеї та ідеї рівноправності всіх націй, міцної дружби
народів. Крім класно-урочних форм діяльності, учні проходять школу
громадянського становлення через систему різноманітних дитячих структур
(гуртки, факультативи, клуби, об'єднання за інтересами тощо), які діють при
загальноосвітньому закладі.
-8-
Позашкільне
виховання як ланка громадського загартування
особистості охоплює різноманітні позашкільні навчально- виховні заклади
(Будинки школярів, станції юних техніків, натуралістів, спортивні товариства,
музичні студії, школи народних мистецтв тощо). В національну систему виховання
входять. численні молодіжні організації, угруповання різних напрямів (екологічних,
мистецьких та ін.). Так, нині діють дитячі і молодіжні організації, які
працюють на основі козацьких виховних традицій.
Важливими
у виховному відношенні творчими об'єднаннями в школах, районах останнім часом
стали академії народних мистецтв, університети народознавства, факультети
людинознавства, фольклорно-етнографічні студії, музеї, групи та ін., в яких
учні вивчають історію, культуру України, оволодівають практично одним із видів
народних мистецтв, отримують ідейно- моральне, емоційно-естетичне загартування.
Все
частіше діти стають суб'єктами міжнародного життя, тісних контактів,
започатковують і розвивають дитячу міжнародну дипломатію. Зустрічаючись і
спілкуючись із зарубіжними друзями, учні вчаться діалогу, культури спілкування,
набувають умінь слухати і розуміти один одного, розвивати політичне мислення,
поважати в інших те, що складає їхню національну самобутність, особливість і
одночасно культивують у собі риси власного національного характеру.
Завдяки
добровільній участі в різноманітній, ідейно і емоційно наснаженій практичній
діяльності в позашкільних закладах, молодіжних організаціях, неформальних
об'єднаннях вихованці одержують національно- патріотичний, громадянський гарт.
Тут вони вчаться програмувати і прогнозувати власну і колективну діяльність, її
результати, оволодівають умінням самостійно розв'язувати життєво важливі
проблеми.
Формуванню
національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах
сприяють такі чинники:
•
формування знань про свою націю, її культуру;
-9-
•
широке використання в навчально-виховному
процесі різноманітних форм та методів;
•
цілеспрямоване використання у виховній роботі
масових заходів, зміст яких пов'язаний з українськими національними традиціями,
ремеслами, побутом;
•
інтеграція змісту гуртків різних напрямів на
основі національного виховання (впровадження відповідних комплексних програм).
Проте
аналіз практичної діяльності показує, що існує багато питань, які потребують розробки
та вирішення, зокрема:
•
Недостатня забезпеченість
позашкільних закладів спеціальними методиками з формування національної
свідомості на заняттях з вихованцями;
•
гуртки вирішують проблему фрагментарно, не
маючи наскрізної й комплексної програми, яка б охоплювала всі напрями роботи
закладу;
•
заняття характеризуються недостатньою
теоретизацією курсу народознавчих предметів.
Невпинно
розвиваючись, всі ланки сучасної української системи виховання творчо
використовують кращі здобутки народної педагогіки,
Необхідно підкреслити, що в системі виховання
українського народу найважливішою, системоутворюючою ідеєю є національна ідея,
яка інтегрує цілі, завдання, зміст, форми і методи виховання як окремої
особистості, так і підростаючих поколінь. Українська національна ідея, яка є
культурно-історичною основою, природним підґрунтям, серцевиною української
системи виховання, має бути в гармонійному взаємозв'язку з системами виховання
інших народів. Грунтовно розроблена педагогічна наука повинна так спрямовувати
розвиток національної системи виховання, щоб, з одного боку, зберігалася і поглиблювалася
її самобутність і специфічність,
-10-
з другого, щоб вона якнайповніше втілювала
загальнолюдські цінності і мала творчі зв'язки з виховними системами Інших
народів.
На
думку відомого російського вченого М. Бахтіна поняття «нація» та «самосвідомість»
у європейській науці сформувалися в XVII ст. Нація як соціальна спільність
характеризується стійкими внутрішніми зв’язками, де кожна особливість виступає
в якості компонента цілісної системи і може розглядатися як носій зв’язків та
особливостей спільності.
Які
ж чинники визначають рівень національної самосвідомості? На думку словацького
вченого І. Вироста, високий рівень національної самосвідомості особи як її
ідентифікації себе з певною національною спільністю можливий за наявності
підстав для такої ідентифікації. Цими підставами є:
•
Спільність мови особи та національної
спільності, з якою вона себе ідентифікує;
•
Кровна спорідненість, тобто приналежність
людини до певного народу через кровно-родинні зв’язки ;
•
Спорідненість із духовною культурою, визнання
особою морально- етичних та культурних цінностей, вироблених цим народом;
•
Зв'язок з історичною долею народу;
•
Спільність місця народження та проживання або
ж історичної батьківщини для людей однієї національності, які проживають в
інших країнах.
У
розвитку національної самосвідомості людини можна виділити окремі вікові
періоди, які є найбільш сенситивними для розвитку певних якостей.
Дослідниками виділяються три таких важливих
вікових періоде становлення національної самосвідомості:
-11-
•
Період раннього етнічного самовдосконалення,
який збігається з початком життя в сім’ї, коли дитина засвоює культуру рідного
дому, сім’ї;
•
Період національно-політичної самосвідомості,
який припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як
частки нації;
•
Період громадського самоусвідомлення - старший
підлітковий вік.
Підлітковий
вік характеризується бурхливим розвитком. У цей час
відбуваються
значні зміни і у фізіологічній організації, і в психіці дитини, які відіграють
важливу роль у формуванні її особливості. Тому в цьому віці особливо важливим є
формування моральних якостей, розширення світогляду.
Для
особистісного зростання підлітка особливої значущості набувають знання,
отримані в процесі навчання. Певний рівень інтелектуального розвитку дозволяє
зайняти відповідний статус серед однолітків, що надзвичайно важливо у
підлітковому віці. Прагнення до самостійності виявляється у прагненні нових
знань і вражень.
Успішність
формування національної самосвідомості у молоді, головним чином, залежить від
ступеня розвитку її громадської активності, розуміння свого місця в
суспільстві, прагнення до самовизначення, самореалізації. У свою чергу,
великого значення набуває позиція керівника гуртка, усвідомлення ним
необхідності виховання в вихованцях патріотизму відповідальності й любові до
своєї Батьківщини.
При
розробці змісту виховання національної самосвідомості підлітків особливе
значення слід надавати поглибленню знань про національну культуру українського
народу , що має забезпечуватися не лише змістом навчальних дисциплін, а й
відповідною організацією навчально-виховного процесу закладу. Вивчення мови,
літератури, історії, мистецтва тощо має
-12-
різнобічно
відображати національні особливості, відзначатися етнічним забарвленням.
Ознайомлення гуртківців із традиціями, звичаями, обрядами, оволодіння ремеслами
у гуртках декоративно-ужиткового мистецтва здійснюють значний вплив на
національну самосвідомість підлітків. Цікавими у цьому контексті є заняття з
народної медицини, метеорології, кулінарії тощо.
Завдяки
символічній мові мистецтва ми маємо можливість пізнавати історію, світогляд,
моральні цінності наших предків. У народному мистецтві суспільні ідеї
зливаються з естетичними у нероздільну єдність, що має унікальні можливості
впливу на самосвідомість людини.
Пізнаючи
національний фольклор, у якому відображено весь культурно- історичний,
мистецький шлях народу (думи, пісні, скоромовки ,прислів’я, приказки тощо),
молодь засвоює менталітет, неповторність свого народу, що сприяє забезпеченню
духовної єдності поколінь. Водночас в умовах глобалізації та інтеграції культур
різних народів актуальним є, з одного боку, збереження національної
своєрідності, а з іншого - толерантне ставлення до культур інших націй.
Одним
з методів виховання національно-свідомих громадян - є театральне мистецтво.
Театр
завдяки особливому емоційному єднанню дійства на сцені та його сприйняття
публікою завжди був і є дієвим засобом впливу на свідомість людини. Отже, він
має необмежений педагогічний потенціал. В усі періоди шкільного навчання театр
як мистецтво синтетичної природи був здатний інтегрувати уявлення, знання з
різних мистецьких дисциплін, літератури, історії, розширювати межі кожного з
предметів і тим сприяти створенню цілісного осягнення Всесвіту, часткою якого є
сама людина.
Український
театр - унікальне явище національного мистецтва, культури нашого народу, яка
розвивалася за своїми законами разом із музикою, живописом, архітектурою,
літературою. Осмислення вихованцями
-13-
складних
процесів вітчизняної та світової культури має базуватися на міцному підґрунті
театральної освіти: в початковій та середній групах опановують у різноманітних
формах діяльності специфічну мову сценічного мистецтва (види і жанри театру,
складові кожного з них, театральні професії тощо), набувають навички щодо його
сприймання та накопичують досвід вражень, засвоюють основи глядацької етики.
Заняття
ж театрального мистецтва, в свою чергу вважаю доречним будувати, використовуючи
досвід народної педагогіки. Зупинюся детальніше на традиціях та ідеях народної
педагогіки.
Ідеї
народної педагогіки високо цінували педагоги різних часів і епох, які всебічно
вивчали їх і широко використовували для своїх виховних систем.
Одним
із перших, хто теоретично обґрунтував народне виховання, був Я.А. Коменський.
Ідеям
народної педагогіки, як важливому засобу виховання молодого покоління, надавав
Г.С. Сковорода. У своїх притчах, байках, листах він говорив про природо
відповідність виховання та радив звертатися до рідного слова, народної
творчості, бо «правильне виховання полягає у природі самого народу».
Особливе
місце в науково-педагогічній спадщині К.Д. Ушинського займала народна
педагогіка, де він писав про важливість у навчально- виховному процесі пам'яток
народної культури.
Ідеями
народної педагогіки переймалися і Т.Г. Шевченко, який добре знав побут і звичаї
українського народу, і І.С. Нечуй-Левицький, який розглядав виховні проблеми як
єдине ціле з етнічною педагогікою з формування національної самосвідомості,
духовності.
М.Г.
Стельмахович неодноразово писав про створення української національної школи,
поклавши в її основу такі провідні принципи, як: «народність, природо
відповідність, гуманізм, демократизм, культуро
-14-
творчість, наступність і спадкоємність
поколінь, родинно-шкільну гармонію, європеїзм, підприємливість».
Використовуючи
скарби народної педагогіки, її заповіді, викладачі, вихователі, повинні
знаходити різні засоби, щоб зацікавити, спонукати учнівську молодь до праці,
пробудити їхню допитливість, виховуючи любов і повагу до рідної мови, як
першоелементу народності, живого організму спілкування, основи національного
вираження, єдиної скарбниці духовних цінностей, адже через мову народ генерує
національний дух, характер, психологію, традиційну родинно-побутову культуру,
спосіб життя.
Завдяки
українській мові ми повинні зберегти і примножити свою національну самобутність
та оригінальність, єдність і спадковість поколінь.
Виховання
творчої особистості на засадах народної педагогіки прагне зародити в дитини паростки
тих рис, які відповідають ідеалу українця - свободолюбність» чуйність,
щедрість і гостинність, працьовитість і постійне прагнення до знань, розширює
сферу міжнаціональний зв'язків, утверджує загальнолюдські цінності й норми
моралі, повагу до інших націй, народностей і країн.
Основну
мету виховання народна педагогіка вбачає в тому, щоб навчити кожного бути
людиною. Навіть знання без людяності нічого не варті. «Знання без людяності -
це меч у руках безумця», - кажуть у народі.
Кожен
педагог має широкі можливості для створення власної системи роботи, методичної
концепції на основі народознавчих ідей і засобів.
Справжня
педагогічна творчість неможлива без використання в повсякденній діяльності
скарбів народної творчості, її традицій.
Тому
усі виховні заходи, інноваційні заняття я будую, використовуючи засади народної
педагогіки.
Як
зазначалося вище, процес національно-патріотичного виховання здійснюється в
навчальній, позашкільній і позакласній діяльності, сім’ї, дитячих та юнацьких
об’єднаннях.
-15-
Серед
методів і форм національного виховання пріоритетна роль належить інтерактивним методам,
соціально-ігровим методам що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії,
спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного
мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать:
-
соціально-проектна діяльність;
-
ситуаційно-рольові ігри;
-
соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічної
тренінги;
-
інтелектуальні аукціони, «мозкові штурми»,
метод аналізу соціальних ситуацій з морально- етичним характером;
-
ігри-драматизації;
-
створення проблемних ситуацій, ситуацій
успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень,
демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету;
-
використання засобів масової комунікації;
-
методики колективних творчих справ;
-
традицій, символіки, ритуалів, засобів
народної педагогіки.
Усі
ці методи та форми позашкільної роботи використовуються мною в практиці
навчальної та виховної роботи в театральній студії, яка створена 27 років тому.
Національне
виховання засобами театрального мистецтва - це виховання дітей в системі занять
студії на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях
і обрядах, багатовіковий виховний традиції, духовності, національне виховання є
конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного
виховання.
Гадаю,
що має сенс створення системи національного виховання в системі занять в
студії, яке б допомагало формувати національні риси в особистості.
-16-
Дитина
повинна перебувати під постійним впливом матеріальної й духовної культури свого
народу. Це потрібно, насамперед, для найповнішого розкриття природних
схильностей дитини і розвитку її здібностей, оскільки в цьому разі
використовуються якнайповніше етнопсихологічні особливості дітей.
Отже,
я вважаю, що першочерговою є потреба створити комплексну програму національного
виховання у системі занять театральної студії, ця програма має бути орієнтована
на духовно вільну, творчу, гармонійно розвинену особистість, яка має
усвідомлену потребу жити у суспільстві.
У
вихованні культури кожної дитини неабияка роль належить народознавству. Народна
творчість - це глибинна спадщина культури, яку складав колективний розум
безіменних талантів.
Невід'ємною
частиною роботи театральної студії є вивчення звичаїв і обрядів, пов'язаних з
народним календарем. Студійці мають глибоко знати зміст, духовний потенціал
народного календаря. Це дає учням змогу збагачуватися народним світосприйманням
і світорозумінням та простежити, як відбувалися в історії зародження і
становлення, розвиток світогляду рідного народу.
У
процесі вивчення та святкування обрядів народного календаря студійцям
засвоюється культура дідів і прадідів, тобто справжня народна культура, яка
лежить в основі сучасної української культури. Так традиційними стали
театралізації, ігри, ворожіння на День Андрія, веселі постановки з подарунками
на День Миколая. Студійці кожного року готують театралізоване свято „водіння
кози", щедрування з яким ходять до батьків та родичі в тих, хто займається
в студії. Щороку вихованці збирають матеріали з історії українських традицій,
готують презентації та театралізації на задані теми.
Власну
міні-виставу підготували студійці основного рівня навчання до
-17-
Дня
Водохрещі. Матеріалом для вистави стали розповіді, пісні, ігри, зібрані під час
вивчення історії свята.
Великдень
- одне з найбільших християнських свят світу. Улюбленими стали заняття з РОФАМу
, де студійці усіх рівнів навчання виготовляють писанки, вивчають елементи
народної символіки, використовуючи їх у орнаментах. Студійці групи вищого рівня
підготували відкрите свято «Весняні традиції народу» театралізація під час
весняного циклу свят. Кожен в ході підготовки захистив презентацію на задану
тему, група основного рівня підготувала виставу «Великдень», а батьки цикл
старовинних ігор та великодні страви 19 століття. В студії зібрано матеріали з
теми «Українські рецепти моєї сім’ї».
Повинна
зупинитися на ролі родини у системі національного виховання засобами театрального
мистецтва в студії.
Родина
є основою держави. Родинне виховання — перша природна і постійно діюча ланка
виховання. Родинне виховання — це перевірений віками досвід національного
виховання дітей у сім'ї. Воно є могутнім джерелом формування світогляду, національного
духу, високої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння,
глибоких людських почуттів, любові до батька і матері, бабусі і дідуся, роду і
народу, шани до рідної мови, історії, культури.
Тому
я і стараюся підтримувати з батьками якнайтісніші зв’язки. Відходжу від
традиційних форм проведення батьківських зборів. Стараюся урізноманітнити
роботу з батьками, тому і проводимо «родинні посиденьки», усні журнали,
конференції, розмови за чашкою , диспути, дискусії, зустрічі з цікавими людьми,
інтерактивні заняття за участю батьків.
Від
ставлення батьків до дітей залежить виховання у них кращих моральних якостей.
Відновлюючи давню українську традицію, ми проводимо сімейні свята : «Сім’я і
родинна обрядовість», «Андріївські вечорниці», «Улюблені пісні моїх батьків»,
«Свята у нашому домі». Дівчатка
-18-
студії стали активними учасниками гуртка
«Кулінарія і культура побуту України».
Вихованню
у студійців почуття патріотизму, шани і поваги до ветеранів Великої вітчизняної
війни, воїнів-афганців сприяють уроки мужності.
Традиційними
стали концерти на День Матері, День Незалежності України, екскурсія в природу
на День Івана Купала, учасниками яких є студійці і їх батьки.
Також
на основному та вищому рівні навчання вводити вивчення поетичної спадщини
Вільнянського району та Запорізької області на заняттях з сценічної мови.
Учнями
вивчена творчість П. Ребра, Г. Лютого, С. Орленко, Н. Квітки та місцевих поетів І. Воробйова, В. Артюха.
В
репертуарі студії художня композиція „Про що говорить природа" по творам наших
земляків та сучасних поетів. З задоволенням приймаємо учнів шкіл в літературній
вітальні по творчості поетів області. Студійці на II обласному фестивалі «Світ
театру та Я» виступили з композицією «Хліб та пісня» по мотивам сучасних поетів.
З
задоволенням студійці вищої та основної групи працюють в жанрі художнього
читання у складі ансамблю. Молодь міста чула у їх виконанні композицій:
·
«Сучасна ріпка»;
·
«Що таке Україна?» ;
·
«Ходить гарбуз по городу»
;
·
«Кривенька
качечка» ;
·
Композиція
«Ярмарок чудес» (по мотивам лірик І. Жиленко) ;
·
«Острів Хортиця»
по мотивам А. Рекрубацького;
·
«Причинна»
Т.Г.Шевченко;
·
«Україні
присвячується» (по мотивам сучасних авторів) ;
-19-
·
Хореографічні
композиції, присвячені 70-ій річниці визволення Запорізької області від німецько-фашистських
загарбників;
·
Працює літературна
вітальня «Патріотичне слово сучасності» .
З
задоволенням читають на засіданнях літературної вітальні поезії класиків
української літератури так і поетів земляків.
Обов'язково
вихованцями кожен рік відвідуються музей в м. Вільнянську, м. Запоріжжі, м.
Бердянську. На заняттях з сценічної мови розглядаються приказки, прислів'я,
загадки, вивчаються історичні вірші, балади, казки, легенди, міфи українського
народу. На уроках з РОФАМу, прослухавши і обговоривши легенди та міфи, учні
самостійно створюють „Казку для майбутньої дитини", „Легенду своєї
душі", „Подорож по слов'янським міфам", „Візерунок в національному
стилі",' діти пишуть вірші навіяні історично- національною тематикою.
В
студії створено папку «Поезія моєї душі», «Коли співає душа» по авторським
творам випускниці театральної студії Кривогуз Вікторії. Її вірші гуртківці з
задоволенням представляють на конкурсах району. Вона стала лауреатом обласного
конкурсу поезії «Літературна перлина» (ІІ місце).
Детально
вивчаємо творчість класиків української літератури Л. Українки (художнє читання
та постановка п'єси „Лісова пісня", „Бояриня",
„Айша
та Мохамед"), Т. Шевченка (поетичний театр по поемі «Причинна»,
літеріатурна вітальня по улюбленим поезіям Т. Шевченко, захист презентацій
„Кохання в житті Шевченка", „Шевченко - художник" та інші. Студійці
працювали над постановкою по п'єсі М. Старицького „По-модньому" з якою
виступали в Вільнянському районі та м. Запоріжжі. В студії були вивчені
слов'янські міфи та свята, підсумковою була робота „На святі у богині
Лади" (пластично- хореографічна композиція). Готуючись до занять учні самі
збирали і вивчали легенди, казки, оповідання по темі. На III фестивалі області
«Світ театру та я» вихованці основної групи стали переможцями з виставою по
мотивам української народної казки
-20-
«Котигорошко».
З
великим задоволенням було підготовлено театралізоване свято українського вінка,
на якому звучали вірші, загадки, складені дітьми.
Одне
з найважливіших і невідкладних завдань - відродження багато численних традицій
української родинно - побутової культури. Її основу складають глибока і
всеперемагаюча любов батьків до дітей, шанобливе становлення до бабусі та
дідуся, родичів, прив'язаність до отчого дому, дбайливе ставлення до природи.
Так
в системі студії уроки милування природою з творчими доробками керівника
студії.
Повний
зал глядачів збирає родинне свято студії, де кожна сім'я малює родинне дерево,
виконує колискові пісні, пригощає стравами з національної української кухні. До
речі, батьки разом з дітьми готують свята, вистави, а Новий рік показують
власну виставу дітям. Мамами студії зібраний матеріал до збірничка «Українські
страви від бемсівських мам». Кожен рік з задоволенням мами,
бабусі, родичі гуртківців беруть участь у виставці власних робіт по темі
«Українськими руками зроблено». ''
На
кожному занятті з сценічної мови вважаю за потрібне виховувати в учнів любов до
рідної мови, традицій українського народу. Кожен гуртківець збирає та вивчає
скоромовки, прислів’я, вірші українських сучасних поетів. В групі початкового
рівня ведуться читацькі щоденники.
В
підготовчій групі проводиться цикл занять по українським народним казкам
(театралізовані ігри).
У
ході проведення різних виховних заходів навички культурної поведінки студійців
формуються невимушено (під впливом вивчення та пропаганди народної творчості,
гри, інсценізації, за прикладом дорослих).
Проведення
заходів з питань народознавства допомагає моїм студійцям набути певний життєвий
досвід, ставить кожного в роль ведучого, глядача де також треба вміти
відповідно поводитися.
-21-
Під
час свят, бесід, творчих робіт, засідань в літературній вітальні діти набувають
навичок особистої культури, культури мовлення, спілкування з аудиторією. Все це
має важливе значення для формування загальної культури вихованця.
Кожен
рік розширяємо коло питань з національного виховання та народознавства, бо це
визиває все більше зацікавленості серед студійців.
На
заняттях з сценічної мови постійно вивчаються теми, поезії, твори, пов'язані з
символікою України (державною та народною). Учні вищого рівня навчання
розібрали та вивчили цикл поезій про червону калину, вербу, присвячених
незалежності України. Вікториною з історії українського театру та літератури
відзначаємо День соборності України, розбираємо, читаємо твори з історії Січі
до Дня Козацтва. Випускник студії В.Безпалий нині студент Київського
Університету Культури, був нагороджений гран-прі на конкурсі обдарованої молоді
району та м. Запоріжжя за виконання поезії „Водохреще", присвяченої Запорізькій
Січі. Вже біля 10 років вихованці студії є організаторами тематичних свят на
районних краєзнавчих зльотах в с. Вільноандріївка, це і відкриття свята юних
джур і свято до інтелектуальної гри «Я люблю Україну», «Як Омелька рятували» та
інші (сценарії прикладаються).
Багатовікова
історія людства свідчить, що мистецтво сприяє розвитку духовного світу,
морально-естетичних відносин, духовних потреб та творчих здібностей
особистості. Проте реалізація величезних потенціальних можливостей мистецтва
значною мірою обумовлена рівнем сприймання художніх явищ. Сприймання може бути
пасивно-споживчим та активно- творчим.
Засобами
театрального мистецтва, вникаючи в глибини чарівних народних традицій ми
виховуємо в гуртківців активно-творче сприйняття мистецтв з початкового рівня.
В репертуарі групи початкового рівня
-22-
композиції
«Цап та баран», «Мавпа та окуляри», «Байка вчить як на світі жить».
Будучи
синкретично-художньою творчістю, в якій комплекс мистецтв постає в
найконцентрованішому вигляді, фольклор увібрав в себе мудрість та знання
багатьох поколінь, що передавалася у вигляді обрядової поезії, музики,
театральної дії, танців, ігор, забав, ремесел, зображального та декоративного
мистецтв. Брати участь у фольклорному обряді означає не просто виконувати певні
дії, проспівати пісень чи завести танок. Це означає прилучитися до великої
тайни існування природи, життя, очиститися від скверни, стати часткою живого
свята. Тому широко використовую фольклорне мистецтво. Традицією стало підчас
різдвяних свят готувати вертеп і ходити „зі славленням" по родинах
студійців. Студійці самостійно, кожен рік добирають все нові і нові матеріали
до сценарію вертепу, готують костюми і маски, розучують і співають різдвяні
колядки та щедрівки. Доречно відмітити, що з роками все більше родин хотіли б
бачити у себе студійців з обрядовою інсценізацією. На заняттях з сценічної
мови, вважаю за потрібне вивчити з гуртківцями 10-го року навчання тему „Про
українську вертепну драму та явище вертепного дійства." Діти з
задоволенням прослухали лекцію та читали і обговорювали вертеп „Цар Ірод"
Йосипа Обонкіон-Батя.
З
задоволенням зібралися діти та батьки студії на свято Василя (13 січня), при
цьому мами готували тільки українські національні страви, старша група
розіграла театральну міні-виставу „Як на свято Василя", дівчатка показали
уривки, поставлені самостійно за вивченими матеріалами по темі ,Ворожіння.
Українські традиції". Свято закінчилося катанням на санчатах та перекликом
українських пісень.
Детально
вивчили вихованці усіх груп і весняні свята, багато поезій, веснянок
розбиралося учнями на сценічній мові та РОФАМі. Був написаний твір „Весняні
розмаїття", молодша група малювала малюнки „Моя весна",
-23-
„Пасхальний
гомін". Синтезом поезії та музики стала композиція „Слов’янські мотиви".
Синтез музики, поезії, образотворчого мистецтва на заняттях театральної студії,
а також при вивчені народних традицій створює унікальні можливості їх
сприйняття у культурно- семантичному комплексі. Завдяки сильному емоційному
впливові, що досягається розмаїттям мистецтв, театральні заняття здатні через
перцептивно-емоційний шар психіки особистості довести глибоко до її свідомості
свої морально-естетичні ідеї, виробляючи відповідне оціночне відношення до явищ
дійсності. Це дає підставу для ствердження, що використання у
навчально-виховному процесі театральної студії народного українського
фольклорного мистецтва значно впливає на формування у студійців не тільки
окремих якостей, а й на рівень їх морально-естетичної вихованості цілому. Це
далеко не повний перелік заходів, технологій щодо виховання
національно-свідомих громадян засобами театрального мистецтва.
Згодна
з тим, що критерієм і мірою діяльності педагога, його професійної майстерності
є дитина, її фізичне і моральне здоров'я, всебічний розвиток. Формування
особистості учня неможливо без формування національної духовності.
Тому
своєю основною задачею ставлю постійне впровадження в практику роботи по національному
вихованню студійців, етнопедагогіки, педагогіки.
Бо ж правильно
організоване національне виховання формує цілісну особистість, індивідуальність, яка високо
цінує свою громадянську, І національну і особистісну гідність, совість і честь.
Завдяки національному вихованню у дітей найповніше реалізуються природні
задатки, формується національний склад мислення, психіки, національний характер
і світогляд.
-24-
Список використаної
літератури:
Бех.І., Чорна К.
Національна ідея у виховному процесі . -
журнал «Шкільний світ» № 45, 2008. – с.37
Ващенко Г. Виховний
ідеал. – Полтава 1994. – с.102
Дем’янюк Т.Д. Організація виховного
процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі. – Суми 2006. –с.
383
Іщук О.Р., Калюжна О.В.
Дослідницькі українознавчі проекти. – Київ «Шкільний світ» 2013.- с. 94
Кузя В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчук
З.О. Основи національного виховання. Концептуальні
положення. – Київ 1993. – с.149
Матеріали
VІІ
Міжнародної науково-практичної конференції з питань патріотичного виховання
молоді. – Запоріжжя 2013
-25-
Підписатися на:
Дописи (Atom)